12 травня 2015 року у Гронінгені вібулися дебати «Заморожена дружба? Холодні відносини між Україною та Росією». Вони були організовані Інститутом Sustainable Society Ряйксуніверсітету Гронінген та Центром Нідерланди-Росія. Початок був вельми багатообіцяючим: все виглядало дуже добре і організація була на висоті – на великому екрані зявлялися цитати із провідних нідерландських газет (Volkskrant, Trouw en het NRC Handelblad) про український конфлікт. Сьорбаючи гостинно запропоновану каву я тільки й думала: «…Ммм…заморожена дружба…а чи була вона колись взагалі?»
О восьмій годині вечора зал був заповнений на вісімдесят процентів. Прийшло близько сімдесяти людей. Після привітання Шерон Сміт (Директор Sustainable Society) слово взяв Ганс ван Конінгзбрюгге – він зробив вступ до дебатів. Його перше ствердження було «Історія Росії – це ізоляція». Після цього він підкреслив, що «Російські цінності» відрізняються від західних. Як зразок він сказав, що у Росії демократію розуміють як порядок та економічне зростання. Може саме тому Росія дала білу карту своєму президентові? (тільки щоб нам було краще, ніж до Путіна). Ганс також зазначив, що анексація Криму була тактичним виграшом Путіна, але не стратегічним. Він закінчив свій вступ вігуком про недавній фільм про Путіна (15 років у влади): у цьому фільмі було показано тільки минулі заслуги президента, там не було ніякої перспективи майбутнього. «І це симптоматично» – підвів підсумок Ганс.
До того, як почалися дебати, було показано короткий фільм з участю українських та російських студентів Ряйксуніверсітету Гронінген. Українських студентів було три, а російських – два. Вони не сказали нічого нового, що ми не можемо прочитати в соціальних медіа, тож, було приємно почути\побачити їх на екрані.
Нінке де Дегд, викладачка Ряйксуніверсітету Гронінген, що спеціалізуюється на серед іншого політичні та економічні трансформації у центральній на східній Европі відкрила дебати: «Ситуація в Україні нагадує заморожений конфлікт» Вона назвала ознаки зомороженого конфлікту: по-перше, йдеться завжди про незалежність. По-друге, є завжди підтримка третьою стороною (у цьому випадку – Росією). І по-третє, такий конфлікт невимовно важко розвязати. У Росії є інтерес у цьому конфлікті – через нього Україна ніколи не увійде до НАТО.
Віерд Дюк, журналіст та історик, продовжив ствердження: «Європа має не забувати власну роль у цьому конфлікті, чому Европа мала справу із Януковичем у 2013? Якщо Европа визнавала Януковича, як людину з якою можна робити справи, то те,що сталося у 2014 не можна назвати ніяк інакше, аніж путч». Зараз серед українців панує дух надзвичайної солідарності, ця війна – це війна краудфандингу. Суспільство максимально поляризувалося. Навіть центр України, де раніше було 50% – про-українських, а 50%-про-російських людей зараз на 90% – про-український.
Віерд вбачає так же як і Нінке де Дегд, негативну роль, яку відіграла Європа у цьому конфлікті: Європа хотіла прибрати Україну до себе, і врешті, це була політична гра між Європою та Росією.
Нінке де Дегд бажає, щоб Європа виступила єдиноголосно, щоб в ній було більше єдності, тому що Україна не може стати просто буферною зоною.
Віерд Дюк сказав, що з одного боку роззброєння України наклало зобовязання охороняти її кордони. З другого боку, зараз, напевне, немає вже в світі людини, яка сейозно думає, що Крим може бути повернено… Він назвав висказування Меркель про те що, анексація була кримінальним актом, лише красивим жестом.
Одне із запитань із залу звучало так: «Думаєте ви, що буде подальша дестабілізація у інших частинахУкраїни? Голос поміркованості потонув у ультра націоналістичних настроях з обох боків…»
Нінке де Дегд відповіла, що Маріуполь у небезпеці і що вона думає, що Путін хоче зробити коридор по суші до Криму. Віерд Дюк сказав, що так, є багато конфліктів зараз серед родин у суспільстві отруєному пропагандою. У людей мало досвіду із демократією… вони є також радянськими людьми. Тож наївно буде думати, що демократичний процес зможе там прийти автоматично до успішного завершення.
Останнє питання дебатів було: «чи є ще спільні інтереси у Европеського союзу та Росії?» Спікери одноголосно визнали, що це газ та торгівля. Нінке де Дегд зазначила, що енегретичний ринок між Китаєм та Росією ще не скоро розвинеться через брак інфраструктур.
У цілому, можна зробити такі три висновки із цих дебатів у Гронінгу:
– Правління у Києві не веде до демократії
– В Україні не сталося розділу між економікою та політикою, тому згода із Європою ніколи не мала статися
– Европейський Союз сам винуватий у кризі, що настала зараз в Україні
Розчаровуючий та самокритичний висновок про себе, Европа: тим не менш, той, хто визнає свої помилки – сильний
Rijksuniversiteit Groningen Sustainable Society Oekraïne